Відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 Податкового кодексу України до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення:
- садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва;
- особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари.
Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.
При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього зазначених земельних ділянок. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною або міською радою за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.
Форма довідки встановлюється у порядку, визначеному статтею 46 Кодексу для податкових декларацій.
Відповідно до пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов'язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Отже, якщо фізична особа отримує доходи від продажу сільськогосподарської продукції особі, яка не є податковим агентом, то в такому випадку платнику податків необхідно подати податкову декларацію про майновий стан і доходи за наслідками звітного податкового року.

Відповідно до п.179.5 та п.179.6 ст.179 Податкового кодексу України податкова декларація заповнюється платником податку самостійно або іншою особою, нотаріально уповноваженою платником. За неповнолітніх осіб або осіб, визнаних судом недієздатними, податкову декларацію подають їхні батьки (опікуни, піклувальники).
Бланки податкових декларацій безоплатно надаються органами доходів і зборів.

Якщо за 2013 рік ви задекларували дохід, податку з якого ще не сплачено, і заповнили в Декларації рядок 13.01, зазначене податкове зобов’язання належить перерахувати до 1 серпня 2014 року (п.54.2, абз.1 п.179.7 Податкового кодексу України).
У цьому році останнім днем сплати податку буде 31 липня 2014 року. І цим строком радимо не нехтувати, оскільки затримка платежів неодмінно виллється у штрафи.
У разі затримки до 30 календарних днів фізичній собі загрожує штраф у розмірі 10% від суми податкового боргу, а в разі прострочення більше ніж на 30 календарних днів – 20% (ст.126 ПКУ). Окрім цього, за прострочення сплати податку загрожує нарахування пені в розмірі 120% річних облікової ставки НБУ, що діє на день виникнення податкового боргу або на день його погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок більша, за кожний календарний день прострочення (п. 129.1 ст.129 ПКУ).

Відповідно до п.п. «є» п.176.1 ст.176 Податкового кодексу України, платник податку зобов’язаний подати податкову декларацію за результатами звітного року, якщо ним протягом такого року отримувались доходи від двох і більше податкових агентів і загальна сума таких доходів перевищує 120 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої Законом на 1 січня звітного податкового року (у 2013 році – 1147 грн.), тобто 137640 грн. (1147х12).

Спеціальну форму довідки не встановлено, але вона має містити відомості про розмір заробітної плати, утриманих єдиного соціального внеску та податку на доходи фізичних осіб за звітний рік.

Підпунктом 14.1.170 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) визначено поняття податкової знижки для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.
При цьому, відповідно до пп.166.4.2 ПКУ загальна сума податкової знижки, нарахованої платнику податку в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ПКУ, тобто на суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на суму податкової соціальної пільги за її наявності тощо.
Відповідно до пп.14.1.48 ПКУ заробітна плата для цілей розділу IV ПКУ - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв’язку з відносинами трудового найму згідно із законом.
Отже, суб’єкти господарської діяльності – фізичні особи не можуть скористатися правом на податкову знижку, якщо отримують доходи лише від підприємницької діяльності. Реалізувати право можна тільки за умови, що у звітному податковому році отримуватимуться доходи у вигляді заробітної плати.

Так. Необхідно звернутись до державної податкової інспекції за місцем реєстрації фізичної особи (за паспортом) з заявою та у момент подання заяви мати при собі паспорт та картку плдатника податків з реєстраційним номером.

Порядок заповнення Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - Декларація) визначено Законом України від 07.04.2011 року N 3206-VI «Про засади запобігання і протидії корупції», з урахуванням змін, внесених Законом України від 04.07.2013 року № 406-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реалізації державної антикорупційної політики».
Відповідно до змін, внесених Законом №406 гранична сума видатків, зазначена у п.11 Примітки до Декларації помінялась з 150 тисяч гривень на 80 тисяч гривень. Це положення набирає чинності з 01.01.2014 року, тобто граничний розмір видатків у 80 тисяч гривень буде враховуватись при заповненні Декларації у 2015 році – за 2014 рік.
У 2014 році (при поданні Декларації за 2013 рік) така гранична сума становить 150 тисяч гривень.
Згідно пункту 11 Примітки до Декларації:
у позиціях 23-28 розділу III «Відомості про нерухоме майно» Декларації про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру (далі - Декларація) - зазначаються відомості про нерухоме майно, яке перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування декларанта внаслідок купівлі (приватизації, успадкування, дарування, міни, розподілу майна підприємств і організацій між засновниками та учасниками) із зазначенням місцезнаходження цих об‘єктів (країна, адреса), їх загальної площі, вираженої в квадратних метрах, а в деяких випадках суми витрат декларанта на придбання такого майна або на користування ним (по кожній із зазначених позицій окремо).
Поле "сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування" у позиціях 23–28 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнювала або перевищувала граничну суму, що зазначена у п.11 Примітки до Декларації.
Поле "сума витрат (грн) на придбання у власність/оренду чи на інше право користування" у позиціях 35–39 заповнюється, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує розмір, встановленої у п.11 Примітки до Декларації суми.
Відповідно до змін, внесених у п.11 позиції:
46 – «вкладена у звітному році сума коштів на рахунках у банках та інших фінансових установах» (розділ V «Відомості про вклади у банках, цінні папери та інші активи»);
56 - «утримання зазначеного у розділах III-V майна» (розділ VI «Відомості про фінансові зобов‘язання»);
59– «інші не зазначені у розділах III-V витрати» (розділ VI)
заповнюються, якщо разова витрата (вклад/внесок) по кожній із зазначених позицій у звітному році дорівнює або перевищує розмір, встановленої у п.11 Примітки до Декларації суми.