29.09.2022
За час дії «зернового коридору» з українських портів вийшли 238 суден
За час роботи «зернового коридору», що діє майже два місяці, з портів Великої Одеси (Одеського, Чорноморського й Південного) вийшли 238 суден з 5,46 млн. тонн агропродукції, призначеної для країн Азії, Європи та Африки.
Про це повідомила Адміністрація морських портів України.
Зокрема, сьогодні, 29 вересня, з портів «Чорноморськ» та «Південний» вирушили три судна. Серед них – PATRONUS, який перевозить 27,5 тис. тонн української пшениці для Тунісу. Загалом вантаж цих трьох суден – 60,4 тис. тонн агропродукції для країн Африки та Азії.
Нагадаємо: 22 липня Україна, Туреччина та ООН підписали в Стамбулі угоду, яка стосується розблокування портів та вивезення українського зерна. Дзеркальну угоду з Туреччиною та ООН також підписала Росія.
Згідно з домовленостями, йшлося про розблокування трьох українських портів – Одеського, Південного і Чорноморського (їх також називають портами Великої Одеси). Контроль за ними повністю залишається за українською стороною. Жодних інших кораблів, окрім призначених для експорту зерна і повʼязаних із ним харчових продуктів, у цих портах не буде, від початку запевнили країнські посадовці.
Нагадаємо також: не минуло й доби після підписання угод в Стамбулі, як російськими агресорами було вчинено .
Перше судно з українським збіжжям із 24 лютого, коли Росія розпочала повномасштабне воєнне вторгнення в Україну, заблокувавши цивільне судноплавство й роботу наших портів, 1 серпня. 5 серпня з вирушив перший караван з трьох суден. А 8 серпня перший балкер з українською агропродукцією залишив .
Як раніше заявив Президент України Володимир Зеленський, на експорт мають піти близько 20 млн тонн торішнього врожаю зернових. Загалом йдеться про зерно приблизно на 10 млрд. доларів. Крім того, можна буде реалізувати й цьогорічне збіжжя.
Фото Адміністрації морських портів України.
01.03.2025.
Краткая история дома Асвадурова
В июне 1919 года, когда консульства тут уже не было, в доме Асвадурова организовали клуб печатников. На торжественном открытии ему присвоили имя наркома просвещения Луначарского, о чем последнего информировали телеграммой (фото 3). Здесь же работал Губернский военный комиссариат, по приказу Комитета обороны Одесского Округа отправлявший бойцов на фронт защищать советскую власть. Когда же эта власть в городе утвердилась, тут сделали огромный дом-коммуну — модное в то время сообщество жильцов, которые должны были совместно трудиться для общей пользы. Члены коммуны гордились работающим лифтом, которым научились пользоваться самостоятельно, без помощи швейцара, и яслями, оборудованными на третьем этаже в одной из квартир, в которой стояло пианино (фото 4).
После Второй мировой войны о квартирах в этом здании речь уже не шла: вначале тут разместились отделы и управления городского и областного исполкомов, а потом различные учреждения Национальной академии наук и Министерства образования. В частности, тут был Одесский отдел Института археологии, несколько подразделений Физико-химического института имени А.В. Богатского, Институт морской биологии и колледж экономики, права и гостинично-ресторанного бизнеса.
читати повністю
