26.11.2013 | Наука
Грибы научились создавать ветер для распространения спор
Британо-американская группа физиков обнаружили, что грибы способны самостоятельно создавать локальные движения воздуха, которые способствуют распространению спор.
Исследование представлено на конференции Американского физического общества в Питтсбурге, его аннотация представлена на сайте конференции. Также о работе можно прочитать в пресс-релизе, некоторые дополнительные подробности приводит Livescience.
Выводы физиков основаны на наблюдениях при помощи высокоскоростной камеры за грибами, подсвеченными лазером. По словам ученых, испарение воды с плодового тела гриба создает в окружающем пространстве движение: воздух охлаждается и опускается при контакте с его холодной поверхностью. Противоположный конвекционный поток воздуха при этом способен поднять грибные споры на высоту до 10 сантиметров.
По словам ученых, механизм, продемонстрированный на грибах шиитаке, может работать и у многих других грибов. Он способен существенно повышать дальность распространения спор, вынося их из под шляпки в область, где вероятность ветра существенно выше. Впрочем, то, что этот механизм действительно используется в природе, ученые пока не показали.
Растения используют множество приспособлений для распространения своих семян, спор и гамет. Например, гаметы папоротников имею специальные пружинки, помогающие им двигаться, а семена высших растений входят в состав специальных летающих плодов (крылаток). Споры папоротников подобных приспособлений не имеют, залог их хорошего рассеивания — обычно только очень мелкий размер.
ЛентаРу
26.11.2013 | Авто
26.11.2013 | Общество
26.11.2013 | Авто
26.11.2013 | Курьез
26.11.2013 | Наука
Химики создали синтетические антитела для укрепления иммунитета
26.11.2013 | Криминал
05.09.2025.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.
Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора низки книжок з історії Одеси Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.
Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСР вже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.
читати повністю
