01.08.2011 | Медицина

Ночные кошмары грозят болезнью Паркинсона

Расстройства сна, связанные с быстрыми движениями глаз и сопровождающиеся кошмарами и очень яркими сновидениями, сопряжены с риском развития болезни Паркинсона, установили ученые.

Алекс Иранзо, невролог из Госпиталя Барселоны провел три исследования, дабы доказать связь между этими двумя расстройствами, пишет Meddaily, ссылаясь на The Times of India. В последнем изыскании он использовал тест, определяющий уровень допамина в мозге. Оказалось, у пациентов с болезнью Паркинсона он понижен.

При паркинсонизме отмечается дефицит допамина в черном веществе – зоне мозга, связанной с обучением и слаженностью движений. Из-за нехватки гормона допамина у людей развивается тремор, ригидность мышц. В свою очередь, гормон высвобождается, если человек испытывает удовольствие от еды, секса, наркотиков.

Ученый наблюдал за состоянием здоровья контрольной группы добровольцев в течение трех лет. По истечении этого срока уровень гормона упал на 8% в связи с возрастными изменениями. А вот в группе людей с расстройством сна снижение составляло 20%.

Когда закончился трехлетний период, у троих из 20 пациентов с расстройством сна был диагностирован паркинсонизм, а сокращение концентрации допамина у них фиксировалось на уровне 30%.

Источник — ИА «Росбалт»

 

05.09.2025.

«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу

«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.

Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора низки книжок з історії Одеси Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.

Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.

Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСР вже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.

читати повністю
Реклама альбомов 300
Оцифровка пленки
Одеський центр дослідження Голокосту 300
Загружается...