Завтра курортного Причорномор,я

1968 г., 24 августа, газета «Чорноморська комуна»:

Одеський інститут курортології — база республіканської наукової проблемної комісії Міністерства охорони здоров’я України, що має довгу назву: наукові основи застосування фізичних факторів зовнішнього середовища з лікувальною і профілактичною метою. Займається він чотирма проблемами; питні води, їх зовнішнє застосування, грязелікування, медичне зонування. Його діяльність поширюється на всі курорти республіки. Веде він не лише науково-дослідну, а й науково-практичну, а також методичну роботу.

Кореспондент «Чорноморської комуни» звернувся до керівників інституту з кількома запитаннями про перспективи курортного Причорномор’я. Відповіли директор інституту доцент Галина Олександрівна Горчакова, учений секретар кандидат медичних наук Анатолій Григорович Литвиненко, керівник відділу ресурсів кандидат геолого-мінералогічних наук Костянтин Володимирович Нестеров.


— Що являє собою Одеський курортний район?

— Це 400 кілометрів Чорноморського узбережжя від Дунаю до Дніпра. Особливістю району є насамперед кліматичний фактор: поєднання морського і степового повітря. Далі — лиманні грязі, мінеральні води.

Досі ми знали лише куяльницьку воду. Тепер відкриті нові джерела, зокрема на південному заході району — Татарбунари, Сарата, Білгород- Дністровський. Особливий інтерес являє сірко-воднева вода татарбунарських джерел. Таких джерел у нас взагалі мало, зокрема на Україні.

— Як надалі освоюватиметься курортне узбережжя?

— Спочатку кілька слів про те, як освоювалось воно досі. Слід сказати, що не додержувались ми ніяких правил і законів. Санаторії будувались здебільшого, де заманеться. Не враховувались не лише науково обгрунтовані особливості зон (їх і не було), а й часом порушувались правила. Тому, наприклад, на Сергіївському курорті, та й в Одесі, поруч розташовані санаторії з несумісними профілями.

Тепер покладено край безсистемності. Узбережжя поділено на п’ять зон — Татарбунарська, Білгород-Дністровська, Одеська, Очаківська і Скадовська. Визначена науково обгрунтована профілізація кожної.

Наприклад, Скадовська зона — дитячий курорт. Тут розташовуватимуться санаторії для дітей і табори. Такий профіль визначив насамперед берег — мілкий, з піщаним дном. На півтора кілометра в море — півтораметрова глибина. Тут вода легко прогрівається і завжди тепліша, ніж на інших пляжах. І сонячних днів чи не найбільше.

Татарбунарська зона — лікування на базі сірководневої води кістково-суглобних захворювань, судин кінцівок, периферичної нервової системи.

Профіль Очаківської зони визначили сульфатно-магнієві та хлоридно-натрієві води. Тут розташовуватимуться санаторії по лікуванню шлункового тракту (гастрити, коліти, виразкові захворювання).

Одеська зона переважно серцевого і неврологічного напрямку. З часом, зокрема, узбережжя від Одеси до Іллічівська вкриється санаторіями з лікуванням на базі мінеральних вод місцевих і привозних, куяльницької грязі, а також використання кліматичного фактора, створюваного морем і степом.

Робота ця спільна — нашого інституту курортології і Київського науково-дослідного інституту проектування міст. Ми розробили схему медичного зонування Одеського курортного району, а кияни завершують будівельно-архітектурну частину плану.

Незабаром план буде поданий Раді Міністрів УРСР на затвердження. Він і розроблявся за завданням уряду республіки.

— Як практично здійснюватиметься цей план?

— Усі зони району забудовуватимуться переважно цілорічно діючими комплексами санаторіїв, а також будинків відпочинку. В цьому велика перевага нашої курортної системи лікування і оздоровлення над сезонною, що існує за рубежем. Створюватимуться, звичайно, й сезонні будинки відпочинку, пансіонати. Наприклад, Кароліно-Бугаз розвиватиметься переважно як сезонний оздоровчий курорт.

ВЦРПС, Міністерству охорони здоров’я, різним відомствам, підприємствам, колгоспам надаватиметься дозвіл на забудову в тій зоні, яка відповідає профілю того, що хочуть будувати. Місце забудови і проекти споруд надаватимуться також згідно з схемою планування Одеського курортного району.

— Що можете сказати про розширення географії використання грязі Куяльника?

— Академік Бурденко свого часу сказав: наука про грязь така ж темна, як і сама грязь. Відтоді у цьому відношенні грязь лиману Куяльник стала набагато світлішою і популярність її швидко зростає. Грязелікування — один з напрямків роботи нашого інституту.

Грязелікарня «Куяльник» зараз щодня відпускає понад 1.300 лікувальних аплікацій, використовуючи для цього 60 тонн грязі. Куяльницьку грязь використовує ряд санаторіїв Одеси. 2.000 тонн її щорічно відправляється в обласні лікарні республіки. Але цього виявляється замало.

Читачам газети відомо, що зараз вже споруджується комплекс висотних будинків курорту «Куяльник» міжнародного класу на 4.000 з лишком ліжок. Цей курорт створюється фактично наново, із старих будівель залишиться одна грязелікарня. Збільшиться використання куяльницької грязі в інших здравницях.

Одночасно постало питання про розширення географії її застосування: одержані заявки також з-за рубежу. І ось Харківський інститут «Діпрохімреактив» завершує роботу над проектом першого в країні (очевидно, й у світі) грязевого заводу. Цей проект — і наша турбота. Ряд проблем майбутнього заводу розроблено інститутом курортології.

Передбачуваний строк спорудження — 1969–1971 рр. Місце — протилежний грязелікарні берег лиману, поблизу с. Красносілки Комінтернівського району. Потужність — 30 тонн лікувальної розфасованої грязі на добу. За документацією підприємство називається так: завод по добуванню, переробці і розфасуванню грязі.

Санаторії, лікарні країни, а також за рубежем одержуватимуть з Одеси лікувальну грязь в капронових діжках, каністрах, целофанових мішечках, пакетах і тюбиках. Уявляєте, як це буде зручно і економічно!

— Що ще цікавого можете повідомити?

— Цікаво, очевидно, знати, що відкриті і вивчаються нашим інститутом нові мінеральні грязеві і водні ресурси в Криму. В результаті пошуків нафти вдарили фонтани гарячої мінеральної води. Термальні джерела являють великий інтерес і вже використовуються у Майкопській водолікарні і на Сакському курорті. Вперше застосовуються і продовжують вивчатися кримські сопкові грязі вулканічного походження. Вони складаються з найдрібніших часток, що здатні глибоко проникати, і є досить ефективними при лікуванні деяких захворювань, зокрема гінекологічних і спинних. Їх вже застосовують за методом нашого інституту Керченська лікарня і Феодосійський санаторій «Восход».

* * *

Одеський інститут курортології робить велику і корисну справу, що сприяє успішному здійсненню програми партії по розширенню роботи по зміцненню здоров'я і поліпшенню організації відпочинку трудящих.

А. ЛАРІОНЕНКО.

#