Ростуть будівники нового, прекрасного

В детском саду им. Т. Шевченко. Фото в журнале «Шквал». 26 октября 1929 г.

1929 г., 26 октября, журнал «Шквал»:

Рівно о пів на 9 маленька Мая входить у ворота окремого будинку колишнього князя Гагаріна на Сабанєєвому мості. Вже другий рік щодня, саме в той час підходить вона до цього будинку. Її навчили приходити саме о пів на 9. Коли вона прийде скоріше, облікового аркушка клітинку на цей день замалюють зеленою фарбою, коли запізниться — буде жовта відзнака. І те и те погано. Треба, щоб клітина майоріла червоним.

Мая переступила поріг дитячого садка і з цієї хвилини кожен крок, кожен її рух передбачений завчасно. На дверях скромно чорніє напис: «Досвідний дитячий садок № 6 ім. Шевченка». Тут кожна дитина — предмет великої серйозної і наукової праці.

У роздягальні Мая роздягається, одягає халатик, узуття, «підписується» тобто, — кольоровим олівцем зарисовує свою клітинку в обліковому. Звідси — на огляд до лікаря, а потім — до санітарної кімнати. А тут — гігієнічний огляд: руки, голова, шия. Все має бути чисте, вимите ще в хаті. Від виховательки до вішалки. Кожна дитина має на поличці свій рушничок, мило, щітку для зубів, порошок, скляночку. Вона миє зуби, руки, полоще горло.

Отак, — щодня. Так день за днем призвичаюють дитину мити руки й зуби перед іжою.

* * *

Праця, трудові навички — ось на чому виховують у дитячому садку. Усю дітвору (а її тут 120 чол., та має прибути 20) поділено на 4 колективи: культурний, санітарний, господарський і вільний. Щотижня колективи переходят на іншу роботу і за місяць дитина встигає попрацювати у всіх галузях.

Санітари — «Черівоний Хрест» — вартують у санітарній кімнаті, коло кранів убиралень, у робітних кімнатах. Культурники — «Червона зіронька» — в залі, в роздягальні, у кімнаті для малювання. Господарський колектив — «Серп і Молот» — вартує в їдальні. Вільний — один тиждень на місяць відпочиває. Жаден вихованець не вільний від трудової «повинности».

* * *

У садку діти перебувають з пів на 9 аж до пів на 3. Що ж вони роблять у цей час?

Ми — в кімнаті живої природи. У клітках — білі миші, морські свинки, жаби, вуж, жуки. В акваріюмі — риби. На поличках — квіти, що викохали самі діти. Самі діти годують курку, що вивела 7 курчат. Це — одна з найулюбленіших кімнат. Тут непомітно для себе діти знайомляться з елементами ботаніки та біології.

Столярня пайпопулярніша серед хлопчиків. Тут є верстат, пилки, молотки, цвяхи. Маленькі столярі самі зробили дві клітки, полички, тачки, вішалку.

Поруч — будівна кімната, заставлена кубами, пірамідами й будівними частинами. Прилад, щоб кидати м,яч, бо це розвиває влучність ока і спритність руки. У кімнаті для малювання — фарби, олівці, зразки малюнків. У пісочній — вчаться ліпити. Дитина йде до тій кімнати, куди хоче, й тут під доглядом і керівництвом виховательки працює кілька годин.

А пізніше — ритміка, співи, гри, розмови, відпочинок. Не оглянешся — і день мине.

* * *

У дитячому садку ім. Шевченка немає непманських дітей. Тут діти робітників, робітниць і частинка службовців. І тому те, що їм прищеплюють у садку — прищеплюлоть надовго.

30 жовтня садок святкує 5 роковини. У минулому, — багато прикрого — боротьба за приміщення, за поширення, за право на життя.

Зате є і перемога. Уже надруковані дві книжки про наукові досліди в цьому садку. Багато вихованців садка тепер учні піонери. Садок шефує над дитячим майданчиком у селі Усатовому. Діти вільно розмовляють українською мовою, бо сад цілком українізований. Розгорнулася робота серед батьків і матерів. Садок має сталий бюджет, міцніє і поширюється.

О. СОЛОМКО.

Больше о детском саде им. Шевченко смотрите здесь.