Під дубами Хаджибєївського парку

Выставка стенных газет в Хаджибейском парке. Фото в одесской газете «Известия», 09 июля 1929 г.

Бег в мешках во время организованного отдыха в Хаджибейском парке. Фото в одесской газете «Известия», 09 июля 1929 г.

1929 г., 09 июля, одесская газета «Известия»:

Організувати масову робітничу екскурсію різних підприємств, хоча б розташованих в однім районі, справа зовсім не легка. Треба не тільки заздалегідь усе передбачити, треба, щоб не тільки була цілковита згода між штабом та культкомісіями, між культкомісіями й окремими цехами — потрібні також найперше — витримка та дисципліна.

Щодо цього, то не можна сказати, що все було гаразд. І хоч в оголошеннях штабу різнобарвними фарбами були точнісінько відзначили — не тільки годину, ба й хвилину, о якій кожне підприємство має рушити в путь, але справді було не так. Чи то від великої спеки годинники кепсько працювали, чи вже такі нетерпячі були екскурсанти, але без метушні не обійшлося. Трошки спізнилися самі робітники, трошки забарилися вагони трамваю, точнісінький розлад викликав тільки усмішку, а у багатьох екскурсантів склалося враження, що добре початій справі бравує організованости.

* * *

Столітній парк Хаджибеївського лиману, що звідкись та пишно розрісся на солонцовому грунті, гостелюбно відчинив свої брами відпочити робітникам та їх родинам. Ані цей ставок, на якому погордо пливають лебеді, ані могутні дуби, під якими розташувалися екскурсанти — не бачили ще такого свята.

Алькоголь тут зовсім не в пошані. Ось у карнавалі несуть якісь плакати з страшенними пиками. Кого нагадує це опухле обличчя з брудними синяками під очима? А, це наш старий знайомий — ледач та прогульник, що гальмує індустріялізацію країни. А хто це до того так підлабузюється? Хто так лагідно з ним розмовляє? Хто штовхає його на шлях розпусти та загину? Це теж наші старі знайомі: товста пика куркуля, колишнього «хазяїна» та попа, що втратив свої прибутки.

Лікар, що стоїть, як вартовий, біля вистави саносвіти, теж не гає часу. Він використовує карнавал, науково доводить, чому треба боротися з алькоголем. Він демонструє, як упливає алькоголь на серце, на легені, на мозок людини. Він розбиває стару думку, що горілка ніби то «гріє» організм, що вона має свою користь. Поруч з цим, лікар має другу мету. Він відповідає на всі запитання, як лікуватися взагалі, а зокрема — влітку. Як треба купатися, як приймати coнячні ванни, яку страву їсти влітку, як виховувати немовля. І ця форма медичної консультації на наш погляд є найкращий спосіб саносвіти.

А он десь у гуртку веселий регіт та гучні оплески. Це представники естради демонструють свої досягнення: як можна розважати робітничий люд, не вдаючись до халтурних тем. Можна, виявляється, без обридлих натяків на зрадливість жінок та дотепів про сімейне життя викликати здоровим гумором здоровий сміх.

Інші гуртки уважно слухають про національну політику партії, про українізацію «Известий», що випливає з ленінського розуміння національного питання. Спеціяльний випуск «Известий» для екскурсантів має великий успіх. Гуморески про недбайливе ставлення деяких підприємств до українізації викликають дружній сміх.

Ось там, далі, примостившись біля великого гуртка, якийсь громадянин запитує про кооперацію: для кого вона, у чому свято міжнароднього дня, яка різниця між кооперацією в нас та на заході, які хиби в кооперації тощо. Тут — кооперативна лотерея. Тим, що дадуть найбільше правильних відповідей, обрана президія видаватиме деякі речі. Але ж з того, як жваво зацікавилися учасники змагання, з окремих відповідей можна зробити висновки, що робітники та робітниці захоплені не лотереєю, а самою темою кооперації, що так близько торкаєтеся їх повсякденного побуту.

* * *

Величезний парк живе. Грає десяток оркестрів музики. Старі могутні дуби розквітені різноманітними прапорами. Жваво торгують кооперативні ятки. Чути звучні голоси — почалися змагання хорових гуртків робітничих клюбів. Якісь страшенні вибухи порушили мирне життя парку — осоавіохемовці демонструють хемічну війну й засоби індивідуальної оборони.

Золоті проміння сонця вже трошки схилилися на захід. Парк оповито вже вечірніми тінями. Яке чудове свято провели сьогодні робітники Ленінського району!

Удалий досвід масової літньої культроботи треба поширити та поглибити.

Л. БОРІВ.

Перша спроба непогана

Вчора редакція одержала чимало листів від працівників культкомісій, робітників та робітниць підприємств Ленінского району. Здебільшого це — подяка організаціям, що вміло організували культурну екскурсію.

— Ми ніколи ще не бачили такої масової та одночасно добро організованої екскурсії — пише група робітниць із коркарні.

— Досвід від першої масової екскурсії — пропонує член культкомісії тов. Д–ко — треба використати в інших районах, насамперед — в Ільїчівському. Це — одна з найкращих форм об,єднати робітництво та робити масову культроботу.

На пропозиції тов. Д–ко пристає чимало товаришів. Треба сподіватися, що іхне бажання здійсниться, що найближчим часом Ільїчівка теж поїде на свою екскурсію.

Ленінський районний партійний комітет і редакція «Известий» віддають подяку всім організаціям і особам (ЦРК, саносвіті, міліці, управі трамваю, лекторському бюру адміністрації парку, тощо) за участь у масовій прогулянці робітників Ленінського району та за сприяння їй що відбулася 6 липня.

Ленінський РПК і редакція «Известий».

Больше о парке Хаджибеевского лимана смотрите здесь.