Одеса. Державний театр

1925 р., жовтень, журнал «Нове мистецтво»:

З великих промислових та культурних центрів Одеса мабуть найбільш «своєрідно» розумілася в українській культурі. Колишній антрепреньори знаходили, бувало, споживача на свій товар переважно з людей, що любили після своїх комерційних справ подивитися иноді на «акробатичного гопака».

І спогади про нього були майже єдиним джерелом, що ним живилася Одеса довгий час після жовтня, коли доводилося ій міркувати про украінську культуру.

Та загалом і міркувань тих не було дуже багато.

Тому сміливо можна сказати, що Наркомосвіта, утворюючи тепер в Одесі Державний Театр, розпалює цим огнище новоі украінськоі культури в цьому великому центрі.

Маси одеських робітників, що йдуть тепер до засвоєння культурної украінськоі абетки, а також тисячі пролетарського студентства й робітфаківців-селюків, разом з широкими масами радянського суспільства Одеси давно і надто гостро відчували потребу сталого українського театру. Але театру культурного, високо художнього, театру справжньоі кваліфікації, з європейським обличчям, з досконалою культурною спадщиною, щодо його технічних можливостей, і з таким змістом, якого потрібують ці маси на 8-му році Революції.

Такий театр нарешті в Одесі є. Незабаром він одчинить двері для глядача, що так на нього чекає. А поки що в ньому йде кипуча робота — підготовка до відкриття.

Театр має досить міцну матеріальну базу. Наркомосвіта відпустила в порядку кошторисному дотацію розміром 20.000 карбованців, місцевими керуючими органами дається з місцевого бюджету 30.000 карб. Решту бюджету розраховано на збори. Можна бути цілком певним, що театр стоіть на твердому матеріяльному грунті.

Що-ж до самого внутрішнього змісту театру, до його художніх потенцій, то вони, очевидячки, обіцяють найкраще.

З виключними вигодами підібраний склад акторів, до якого увіходять сер’йозні й сильні робітники сцени (Замичксвський. Ужвій, Осташевський, Тинський, Лісовський, Ковалевський, Шумський, Нятко, Гарник, Хуторна, Мельник, Блакитний та ін.), художне керовництво й режисура . М.С. Терещенка, (що 5 років вів театр ім. т. Михайличенка в Киіві), режисура заслуженого артиста Республики й режисера Юри Гната, режисура відомого Б.С. Глаголіна, постійна робота в театрі художника К.Н. Елева, участь художника А.Г. Петрицького, постановка хореографичноі частини відомою прима-балериною — Є. Лушкиною і вдалий добір решти художнього персоналу, — все це до великоі міри само ставляє доброго прогноза театрові в його майбутній роботі.

Репертуар, що складається з п’єс таких авторів, як А.В. Луначарський, («Полум’ярі», «Яд»), Ердман («Мандат»), Кромелінг («Златопуз»), М. Куліш — автор п’єси «97» — («Комуна в степах»), Стабовий — автор «Укразіі» — («Фабрика м’ясних консервів»), «Вій» — в переробці відомого українського сатирика О. Вишні, «Сорочинський Ярмарок» — в художній обробці М.С. Терещенка й інш. — також обіцяє добрі наслідки.

В першу чергу режисером М.С. Терещенком готується п’єса по Кавфману «Композитор Нейль», за якою почнеться робота того ж режисера над «Комуною в степах» і далі — постановки В.С. Глаголіна — «Мандат», «Полум’ярі».

Постійним Директором Театру призначено Наркомосвітою Завідувателя Відділом Мистецтв Одеської Окрполітосвіти тов. Б.С. Стаха. Головним Адміністратором — тов. В.П. Борисова.

І. М.

Больше об Украинском драматическом театре им. Шевченко смотрите здесь.