Крилатий телецентр

1957 г., 23 октября, газета «Чорноморська комуна».

Крылатый телецентр. Фото в газете «Чорноморська комуна», 23 октября 1957 г.

— Вас цікавлять найзначніші наукові праці нашого колективу до сорокаріччя Жовтня? — перепитав начальник Одеського електротехнічного інституту зв'язку доцент І.П. Пишкін. — Познайомтеся з старшим викладачем кафедри розповсюдження радіохвиль тов. Хачатуровим. А втім, — Іван Петрович подивився на календар, сьогодні п'ятниця, і ви навряд чи побачите його — він на аеродромі.

Андрія Ілліча Хачатурова ми знайшли вранці наступного дня. В невеликій лабораторії разом з своїми помічниками тт. Митрофановим. Морозовським, Турбіним він обробляв результати вчорашніх вимірювань і спостережень. Нас здивувала велика кількість фотографій з зображенням різноманітних подій: знаменитий крейсер «Аврора», концерт народної артистки республіки Руденко, момент футбольної зустрічі на київському стадіоні імені М.С. Хрущова та ряд інших не менш дивних і загадкових знімків. Усі 127 фотографій старанно пронумеровані й зібрані в три місткі альбоми.

— Звичайно, ви звернули увагу на те, що спільною особливістю цих кадрів є овальна рамка, — говорить Андрій Ілліч. — Це екран телевізора.

...Двадцять років тому ленінградський професор, заслужений діяч науки й техніки Павло Васильович Шмаков запропонував збільшити зону обслужування телецентра до 400 кілометрів з допомогою ретрансляційної апаратури, встановленої на літаку. На відміну від радіорелейної лінії, яка передає зображення з одного кінцевого пункту до другого, метод професора Шмакова дає можливість провадити впевнене телевізійне мовлення з літака на великій площі.

Кандидатська дисертація А.І. Хачатурова зветься трохи сухо і прозаїчно: «Дослідження деяких питань літакової ретрансляції для покриття телевізійним мовленням великих територій». Але за цією академічною назвою прихована жвава і захоплююча робота. Не все вдавалося зразу. 19 квітня почалися пробні польоти. Спочатку досліди провадили на звичайній апаратурі. Результати були невтішні. Але дослідники не здавалися. Поставивши спеціальну приймально-передавальну установку і спрямовану антену, вони 15 червня на висоті 3600 метрів одержали чіткий сигнал Київського телецентра (КТЦ) — концерт ансамблю «Трембіта». Сигнал був прийнятий, посилений і переданий в ефір.

— Виявилось, що ми були не єдиними глядачами, — розповідає Андрій Ілліч.— Нашу ретрансляцію дивилося багато товаришів з Одеської, Криворізької і Миколаївської областей, з міста Тирасполя.

— Як здійснюється контроль за якістю передач на землі?

— Ми організували кілька контрольних пунктів. Дані досліджень і спостережень потім аналізуються і узагальнюються.

Партія поставила завдання в найближчий час круто піднести культуру колгоспного села. Важливою ланкою в розв’язанні цього завдання е літакова ретрансляція телебачення. Недалекий той час, коли колгоспники Одеської і Миколаївської областей зможуть в один день з жителями столиці дивитись нові кінофільми, прем’єри київських театрів.

Літакова ретрансляція вигідна й економічна. Порівняймо цифри. Вартість одної години передачі КТЦ — щось 7500 карбованців, Одеського телецентра — 2500, а вартість години ретрансляції, включаючи витрати на прокат літака, — приблизно 1800 карбованців. План наукової роботи передбачає закінчення дослідних польотів у січні 1958 року, але колектив дослідників має намір продовжувати ретрансляцію. Повідомляємо читачам, що експериментальні передачі програм КТЦ провадяться о 19 годині по понеділках, вівторках і п’ятницях. Хачатуров і його помічники, які успішно виконали частину роботи, не заспокоюються на досягнутому. В неділю 20 жовтня Андрій Ілліч вирішив провести перше в СРСР приймання з літака сигналів зарубіжного — бухарестського — телецентра, щоб визначити можливість міжнародної ретрансляції.

І ось ми на аеродромі. Перед нами на стартовій доріжці крилатий телецентр-літак. На фюзеляжі змонтована триелементна поворотна антена, а на стабілізаторі — передаюча нерухома антена УПГ конструкції доцента Рапопорта і Хачатурова. Приготування закінчені: перевірено кисень, одягнуті парашути. Літак вирулює на старт, відривається від землі й бере курс на південний захід, у бік Бухареста.

Учасниками польоту були й ми. Ось як він проходив.

10 година 15 хвилин ранку. Юрій Митрофанов перевіряє апаратуру. Помітивши у нас авторучки, він радить вийняти їх з кишені, бо на великій висоті, де повітря розріджене, чорнило витікає. На висоті 800 метрів включається приймач. 10 година 30 хвилин. Висота 1000 метрів. Сигналу нема. Пройшли Дністровський лиман. В навушниках чути слабкий фон. Набираємо висоту, виходимо з хмар. Вгорі яскраво світить сонце.

10 година 47 хвилин. Висота 2500 метрів. Зображення нема, чути звукові сигнали київської станції.

10 година 51 хвилина. Висота 2800 метрів. На екрані з’являється «шахівка», що дається телецентрами для настроювання. Але це не КТЦ. А що?

11 година 15 хвилин. Стрілка альтиметра перейшла цифру «4» — 4000 метрів. Тяжко дихати. Одягаємо кисневі маски.

11 година 26 хвилин. З’являється таблиця Бухарестського телецентра. Звуковий супровід відмінний — румунською мовою виконується пісня композитора Соловйова-Седого «Дорожна». Приємно почути радянську пісню, особливо на висоті 4180 метрів!

Юрій Митрофанов пильно стежить за роботою приймача і напрямом антени. Андрій Ілліч ставить завдання: йти на Одесу, поки не буде втрачений сигнал з міста Бухареста. Розгортаємось і набираємо висоту. До Одеси 90 кілометрів. 12 година 15 хвилин. Висота 5000 метрів. На екрані — чітке зображення диктора Бухарестського телецентра, звук добрий.

Минає ще дві години польоту. Міняємо курс, ідемо на Київ. З’являються телевізійні сигнали столиці України. Чіткість 500 ліній. Програма досліджень виконана, міжнародна ретрансляція можлива. Повертаємось додому. Лише за 15 кілометрів від міста втрачається сигнал КТЦ. Йдемо на посадку.

— Думаємо, — говорить тов. Хачатуров, — що з встановленням стоватного передавача, виготовлення якого наш колектив закінчує до сорокаріччя Великого Жовтня, якість ретрансляції буде краща. 7 листопада жителі Одеси зможуть побачити святкову демонстрацію трудящих Києва. І ще одна думка: незабаром ми передбачаємо встановити телевізори на рейсових пасажирських літаках Одеса— Київ.

Тричі на тиждень для проведення регулярної ретрансляції КТЦ підіймаються в небо на літаку працівники інституту.

М. ЕЛЬЯШ.
Г. ТАРАСУЛЬ.

Больше об Одесском телецентре смотрите здесь.