04.03.2011 | Общество
Папа римский: евреи не виноваты в распятии Христа
Папа римский Бенедикт XVI в своей книге предлагает новое прочтение некоторых строк Евангелия, в очередной раз отвергая концепцию о коллективной вине еврейского народа за смерть Христа.
Идея о вине евреев в распятии Христа в течение нескольких веков оставалась камнем преткновения в отношениях между христианами и иудеями, ее активно использовали в Средние века, оправдывая притеснения евреев, передает Би-би-си.
В 1965 г. Второй Ватиканский собор отказался от позиции о коллективной вине евреев за смерть Христа, однако трения с тех пор не прекратились. Во второй части своей книги «Иисус из Назарета» Бенедикт XVI предлагает вновь перечитать строки святого писания. «Спросим себя: кем в действительности были те, кто обвинял Иисуса?», - пишет Папа и добавляет, что в евангелии от Святого Иоанна просто сказано «евреи».
«Но слова, которые использует Иоанн, не могут ни в коей мере относиться к народу Израиля в целом. Как мог весь народ присутствовать при этом и требовать смерти Иисуса?», - задается вопросом Бенедикт XVI. «Кроме того, сам Иоанн был евреем, также как Иисус и его последователи. Все раннее христианство состояло из евреев», - пишет Папа римский.
По мнению Бенедикта XVI, речь у Иоанна идет об иудейских первосвященниках, которые добивались распятия Иисуса, потому что он объявил себя царем иудеев и этим нарушил религиозные законы.
Источник —
04.03.2011 | Чрезвычайное происшествие
Датский сухогруз сумел отбить пиратскую атаку в территориальных водах Йемена
04.03.2011 | Культура
В новой «Гостье из будущего» Алису Селезневу отправят в Сколково
04.03.2011 | Наука
Горячий поток солнечной плазмы принес на Землю магнитные бури
04.03.2011 | Криминал
03.03.2011 | Культура
03.03.2011 | Технологии
05.09.2025.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.
Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора низки книжок з історії Одеси Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.
Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСРвже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.
читати повністю
