02.03.2011 | Технологии
В Женеве дебютировало прозрачное купе Subaru
Компания Subaru представила на моторшоу в Женеве прозрачный концепт-кар — первое видение того, что будет представлять из себя заднеприводное купе японской марки, разрабатываемое совместно с «Тойотой».
Под кузовом прототипа показаны агрегаты будущей модели — оппозитный двигатель и шасси. Габаритная длина новинки составляет 4200 миллиметров, ширина — 1770 миллиметров, высота — 1270 миллиметров, а колесная база равна 2570 миллиметрам.
Как сообщалось ранее, серийный автомобиль получит стальную раму, к которой будут крепиться алюминиевые кузовные панели, а также двухлитровый «оппозитник» мощностью 260 лошадиных сил. Мотор станет агрегатироваться с шестиступенчатой механической коробкой передач.
Традиционный для Subaru полный привод для нового купе предлагать не будут. По мнению руководства японского бренда, применение такой трансмиссии значительно бы увеличило массу и конечную стоимость машины. Серийное производство заднеприводного купе Subaru начнется весной 2012 года на заводе компании в Японии.
Источник —
01.03.2011 | Культура
01.03.2011 | Технологии
Компания Renault показала на новом компактвэне 900-кубовый турбомотор
01.03.2011 | Культура
01.03.2011 | Технологии
01.03.2011 | Чрезвычайное происшествие
01.03.2011 | Медицина
05.09.2025.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу


«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.
Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора низки книжок з історії Одеси Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.
Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСР вже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.
читати повністю