03.07.2026
В Одесі викрили масштабну схему незаконного заволодіння нерухомістю
Правоохоронці ліквідували масштабну рейдерську схему, завдяки якій зловмисники незаконно заволоділи низкою об’єктів нерухомості в Одесі.
Про це повідомило сьогодні обласне управління поліції.
Серед фігурантів – державний реєстратор, адвокат і нотаріус. За даними слідства, у 2019 році підозрювані розробили, а в подальшому реалізували злочинний план, спрямований на заволодіння вісьмома об’єктами нерухомості, що належать жительці Одеси на праві приватної власності. Йдеться про три квартири, дві дачі, дві земельні ділянки та машиномісце загальною вартістю майже 18 млн грн.
Для реалізації схеми зловмисники спершу зареєстрували кілька фірм на підставних осіб, а далі, використовуючи підроблені документи, включили потерпілу до складу однієї компанії та оформили так, ніби вона добровільно внесла свою нерухомість у статутний капітал. Після цього майно переоформили на інше контрольоване підприємство, розділили на частини й продали. Усі угоди виглядали так, ніби їх особисто підписала власниця майна.
У такий спосіб ділки розділили чужу нерухомість через низку правочинів та надали вигляду легального, щоб ускладнити повернення законній власниці.
Утім, поліцейські зібрали достатньо доказів злочинних дій і звернулися до суду з клопотанням щодо накладення арешту на незаконно привласнене майно, яке слідчий суддя задовольнив.
На підставі доказової бази слідчих державному реєстратору, адвокату та нотаріусу повідомлено про підозру за п’ятьма статтями Кримінального кодексу України, залежно від скоєного:
– в організації підроблення офіційних документів, які видаються чи посвідчуються підприємством, особою, які мають право видавати чи посвідчувати такі документи, і які надають права, з метою використання їх іншою особою, вчиненій за попередньою змовою групою осіб, а також в організації використання завідомо підробленого документа (ч. 3 ст. 27, ч.ч. 3, 4 ст. 358 ККУ);
– в організації придбання права на чуже майно шляхом обману, тобто шахрайстві, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах (ч. 3 ст. 27, ч. 4 ст. 190 ККУ);
– в організації службового підроблення, а саме в організації складання та видачі завідомо неправдивих офіційних документів, внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, якщо такі дії спричинили тяжкі наслідки (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 ККУ);
– в організації вчинення правочину з майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчиненні дій, спрямованих на приховання чи маскування незаконного походження такого майна, володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміну його форми (перетворення), а так само набуття, володіння або використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, в особливо великому розмірі (ч. 3 ст. 27 ч. 3 ст. 209 ККУ);
– в організації несанкціонованої зміни інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчиненій особою, яка має право доступу до таких систем, за попередньою змовою групою осіб, що заподіяло значну шкоду потерпілій (ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 362 ККУ).
Максимальне покарання за ці злочини – 12 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.
Суд обрав адвокату запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з правом внесення застави в розмірі 16 млн грн, яким він наразі не скористався. Питання щодо обрання запобіжних заходів приватному нотаріусу та державному реєстратору наразі вирішується.
Досудове розслідування триває.
Процесуальне керівництво у кримінальному провадженні здійснює Одеська обласна прокуратура.
Стосовно ще двох фігурантів, що були залучені організаторами до оборудок в якості підставних осіб, на яких оформлювалися фірми, раніше до суду були скеровані обвинувальні акти за ч. 4 ст. 190 (шахрайство), ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа) Кримінального кодексу України.
