18.04.2022
Миколаїв без води і допомога від Одеси
Сьогодні з Одеси до Миколаєва, що від початку війни стійко тримає оборону, захищаючи і одеситів, вирушила чергова допомога від нашого міста – поїхали п’ять цистерн з питною водою по 8 куб. м. кожна.
Як повідомив начальник Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім, з 12 квітня в місті немає води: через ворожі обстріли пошкоджено водогін. Тож люди змушені брати воду з джерел, збирати з дахів під час дощу тощо. Як це відбувається, він показав на фото, додавши: «Ось так тепер живе Миколаїв».
Одеські машини працюватимуть в Миколаєві протягом тижня – возитимуть місцевим мешканцям воду із свердловин. Відгукнулись і сотні одеситів: вони приносять ємкості з водою до одного з гуманітарних центрів, де триває збір допомоги для миколаївців.
«Одеса – мама, Миколаїв – тато. Тепер з цим ніхто не посперечається», – сказав одеський мер Геннадій Труханов. Він пообіцяв, що одесити й надалі робитимуть все можливе, аби підтримати миколаївців.
Нагадаємо, , на Південнобузькому напрямку ворог основні зусилля зосереджує на утриманні займаних позицій, продовжує здійснювати вогневий вплив на позиції наших військ у напрямках на Миколаїв та Олександрівку. Очікується, що противник продовжить ведення бойових дій з метою виходу на адміністративні кордони Херсонської області.
Тим часом, як повідомляє Служба безпеки України, деякі підрозділи окупантів на Миколаївщині втратили понад 70 відсотків особового складу. Про це свідчать нові перехоплення телефонних розмов російських загарбників, які є у розпорядженні СБУ.
«У нашего полка самые большие потери, бл*дь. Нас почти не осталось. Нас было тысяча с чем-то человек, осталось четыреста где-то», – розповідає окупант своїй дружині. За його словами, вцілілі загарбники більше не вірять у свою перемогу, у них «почав їхати дах», а єдине, чим вони зараз займаються – втікають від українських воїнів.
«Высунулся - пули над башкой! Мы начали убегать, по нам «Град» в ж*пу лупит. С одной стороны арта (прим: артилерія) кроет, а с другой, через железную дорогу, – перестрелка начинается. Еб*ть, думаю, мы в кольце. Снова убегал, бл*дь», – жаліється він. «Зато ты бегать быстро умеешь», – намагається розсмішити його дівчина.
Проте після такого натиску українських захисників йому не до сміху. Він думає вже не про захоплення України, а про плани повернутися додому та розірвати контракт: «Второй раз я сюда не поеду!» (хочеться сказати – ти спершу спробуй звідси вибратись!)
В СБУ ж радять йому та решті окупантів справді «сюда не ехать».
