25.11.2021 | Социальная сфера
В Одеській області перевіряють державних і приватних надавачів соціальних послуг
В Одеській області діють 122 установи, які надають соціальні та реабілітаційні послуги з догляду, проживання, перебування людей похилого віку, осіб з інвалідністю та інших громадян групи ризику.
76 закладів з цього числа є приватними, відносяться до недержавного сектору. Такі дані було наведено на черговому засіданні регіональної робочої групи з питань функціонування на території області надавачів соціальних послуг.
Ця робоча група була створена за розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації Сергія Гриневецького. До її складу увійшли спеціалісти з питань соціального захисту населення, фахівці з соціальної роботи територіальних органів влади, представники Національної поліції, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Держпродспоживслужби, Держпраці.
Захід відбувся під головуванням заступника голови ОДА Світлани Фабрикант. Від Держпраці участь в ньому взяв заступник начальника Головного управління Ігор Булгаков.
Йшлося про перевірки надавачів соціальних послуг державного та недержавного секторів (включаючи відповідність вимогам пожежної безпеки та санітарних норм).
За даними ОДА, станом на 15 листопада з’ясовано, що 26 з 76-ти недержавних соціальних установ за вказаними адресами не існують. З 50-ти, які фактично працюють: 19 внесено до Реєстру надавачів та отримувачів соціальних послуг; три заклади подали документи на внесення до Реєстру; 14 перевірені, їм рекомендовано надати документи для внесення до Реєстру; шість є приватними медичними закладами (мають ліцензію на медичну практику); у двох закладах відмовились спілкуватися та надавати будь-яку інформацію; одна установа не надає послуги проживання/перебування; два перевірені заклади через виявлені порушення визнані такими, що не відповідають вимогам.
Найбільш поширені порушення, зафіксовані в ході перевірок, – це недотримання протиепідемічних заходів (зокрема, відсутність антисептиків, засобів індивідуального захисту, запасів миючих та дезінфікуючих засобів); технічний стан приміщень, що не відповідає вимогам державних будівельних норм (включаючи відсутність природного освітлення); відсутність контролю за належною організацією харчування на харчоблоках тощо.
«Робота приватних будинків з тимчасовим або постійним проживанням громадян групи ризику потребує дієвих механізмів контролю та відповідальності», – підкреслила С. Фабрикант.
Отримані робочою групою дані передані відповідним територіальним підрозділам центральних органів виконавчої влади для вжиття необхідних заходів реагування.
