25.09.2014 | Медицина
Генетики нашли способ уничтожения даже самых стойких патогенов
Создана новая система редактирования генома CRISPR. Она позволяет выборочно убивать бактерии, которые носят в себе опасные гены, дающие защиту от антибиотиков или позволяющие вызывать заболевание.
Систему разработали специалисты Массачусетского технологического института.
CRISPR использует набор белков, которые нужны бактерии для самозащиты от бактериофагов, вирусов, поражающих бактерии. Их подсаживали в бактерии и к частицам бактериофага, выступавшим в роли доставщиков.
Один из белков — разрезающий ДНК энзим Cas9. Он присоединяется к направляющим нитям РНК. Ученые сами создали направляющие нити РНК, чтобы воздействовать на гены антибиотической устойчивости, включая энзим NDM-1, спасающие бактерии от бета-лактамных антибиотиков, в том числе, карбапенемов.
Элементы, дающие резистентность, обычно переносятся плазмидами, частями ДНК, отдельными от генома.
Специалисты смогли убить более 99% бактерий, носивших элемент NDM-1, не используя антибиотики, а воздействуя локально. Также эксперты победили бактерии с элементом SHV-18, стоящим за хинолоновыми антибиотиками, передает Meddaily.
Что важно, система CRISPR способна селективно удалять бактерии из бактериальных сообществ, основываясь на их генетической информации.
ИА "Росбалт"
25.09.2014 | Криминал
24.09.2014 | Наука
24.09.2014 | Спорт
24.09.2014 | Общество
В современной версии «Ромео и Джульетты» сыграют актеры классической ленты
24.09.2014 | Наука
Информацию от света к материи передали на рекордное расстояние
05.09.2025.
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок»: в Одесі презентовано нову книгу
«Людина з кіноапаратом: одеські місця кінозйомок» – так називається нова книга, презентація якої відбулася в Одеській національній науковій бібліотеці.
Вже у самій цій назві поєднані два великі пласти дослідницької роботи: книга стала перехрестям у тривалих розвідках британського кінознавця з Оксфорду Річарда Боссонса та одеського журналіста, автора низки книжок з історії Одеси Євгена Волокіна. І – результатом їхньої спільної багаторічної роботи.
Річард Боссонс чверть століття вивчає творчість видатного режисера-документаліста Дзиґи Вертова, зокрема, – феномен його уславленої стрічки «Людина з кіноапаратом». Цей німий документальний фільм був створений на замовлення ВУФКУ (Всеукраїнського фотокіноуправління) майже сто років тому, вийшов на екрани 1929-го. В його історії були і скандали, і безумовне захоплення, і категоричне неприйняття, і забуття. А наразі він сприймається знавцями кіно як один із найголовніших маніфестів світового кіноавангарду, один із найвизначніших зразків документалістики усіх часів.
Про те ж, що являли собою ті часи, коли працювали брати Кауфмани (Дзиґа Вертов – творчий псевдонім Давида Кауфмана, а його брат Михайло – оператор фільму), нагадала на презентації її ведуча – керівниця відділу мистецтв бібліотеки Тетяна Щурова. Тодішнім митцям ще здавалося, ніби вони можуть творити відповідно до своїх революційних уявлень про розвиток мистецтва. Однак їх «вікно можливостей» у тоталітарному СРСР вже причинялося, і зовсім скоро все незвичне, модернове, новаторське жорстко вкладуть у прокрустове ложе соцреалізму, по живому рубаючи і творчість, і творців.
читати повністю
