75 років по тому, або Актори, які говорять на ідиш

На початку 1920-х років єврейські театри, студії почали виникати у багатьох містах України. Одеса не була винятком. Театр, трупу якого було зібрано з безробітних акторів, відкрився в середині двадцятих років у приміщенні театру Болгарової. Але відсутність професійної режисури (вистави ставилися колективно), продуманої репертуарної політики, різнорідність трупи призвели до того, що до кінця двадцятих років театр розпався. У грудні 1930 року виставою за п'єсою А. Безименського «Постріл» на Грецькій, 48, відкрився єврейський театр-студія, незабаром перейменований на Госет (Державний єврейський театр). У 1935 році на чолі театру стає один із зачинателів радянської єврейської культури Ефроїм Борисович Лойтер — чудовий педагог та режисер широкого діапазону. Режисер був сповнений творчих планів, театр поповнився випускниками єврейського театрального училища.

Але почалася війна... У перші дні війни одеський театр гастролював у Кременчуці та застряг там у паніці перших військових днів. Потім опинився у Середній Азії. Евакуація. Ташкент. Самарканд...

Війна закінчилась. Театр чекав на повернення до Одеси. Усі театри, окрім єврейського, вже були у своїх колишніх театральних приміщеннях. Будівля ж єврейського театру на Грецькій площі виявилася зайнятою Театром Радянської Армії, який до війни в Одесі не існував. Театр стає пересувним. Одеський ГОСЕТ був реорганізований в Одеський єврейський пересувний театр. Місцем перебування в організаційний та репетиційний період було визначено містечко Балта. Тут зібралися І. Міндлін, Білошицький, Ротберг, Шер, Ландау, С. Цукер, Курц, подружжя Зальцман, до них приєдналася Софія Іоффе, зі Львова перевелася актриса Р. Гендлін. У 1949 році театр, як і решта єврейських колективів, був закритий.

Через 75 років зі сцени в Балти знову залунав ідиш, єврейські пісні та завели публіку єврейські танці. Актори Театру юного глядача ім. Ю. Олеші під керівництвом директорки — художнього керівника, заслуженої артистки України Оксани Бурлай-Пітерової, провели вихідний день у Балті.

Вдень для дітей Балтської об'єднаної територіальної громади представили п’єссу «Кіт-Муркіт та Сонько Дримко». Це музична феєрія за мотивами українських колискових. Вистава про дитинство: про татове слово і мамину ласку, про ніжне муркотіння котика та м'якість пухової подушки! Колисанка — про нас з вами, про дитячі сни та мрії, які як ніколи повинні здійснюватися! Колисанка для кожного з нас!

А ввечері — блискуча комедія Олександра Володарського «Будьте ви щасливі!». У виконанні акторів театру вистава перетвориться на справжнє одеське свято. У центрі сюжету — любов, і той самий знаменитий ідиш, яким у минулому столітті розмовляла третина одеситів. Але незважаючи на весь гумор, у постановці розкриваються серйозні теми, притаманні минулому століттю. Тут є й образи тоталітарної радянської машини, образи протидійної сили, залучені економічна політика, мовні парадигми та фольклор. А в епіцентрі сюжету — кохання, герої Рафа (фольклорист) і Лея (продавчиня риби); їхні суперники — Тома і чекіст Сєня. Сама вистава для Одеського ТЮГу є дещо символічною, адже з 1930 року у його у теперішньому приміщенні став працювати Одеський державний єврейський театр.

Показ двох вистав у Балті відбувся завдяки підтримці та організації гастролей відомого громадського діяча Павла Козленка та Балтського міського голови Сергія Мазура.

Аліса ШЕВЧУК,
БФ «Пам’ять. Гідність. Свобода».

17.06.2924.

Більше про Одеський центр дослідження Голокосту дивіться тут.