На главную страницу сайта
Полоса газеты полностью.

«Кольори та мелодiї українського свята»


В Одеському художньому музеї 15 травня вiдкрилася виставка старожитностей "Кольори та мелодiї українського свята", що проводиться на пiдтримку нацiональних традицiй та культурної спадщини України. Органiзатори незвичайної експозицiї — "Родовiд-Галерея" (Київ), УЦНК "Музей Iвана Гончара" (Київ), управлiння культури i туризму обласної державної адмiнiстрацiї, Одеський художнiй музей.
Протягом року виставка подорожуватиме рiзними мiстами України, змiнюючи експозицiйнi акценти вiдповiдно до свят українського календаря. В Одесi виставка пробуде до 4 червня.

Вiдкриттям виставки "Кольори та мелодiї українського свята" Одеський художнiй музей вшановує традицiю приватного колекцiонування та висловлює своє пiїтетне ставлення до української народної культури. Кожна з цих складових змiстовних частин сьогоднiшнього свята є по-своєму визначна i непересiчна.
Iсторiя української культури знає низку славетних iмен, що своєю активною дiяльнiстю у сферi збирання та зберiгання предметiв як образотворчого, так i декоративного мистецтва сприяли збереженню нацiо-нальної культурної спадщини України. Це Терещенки i Ханенки, Тарнавськi та Поль, а також одеськi поцiновувачi мистецтва Маразлi, Русов, Брайкевич. Їх подвижницьку дiяльнiсть як цiнне надбання сьогоднi пiдтримують i розвивають сучаснi знавцi українських старожитностей, на-шi спiввiтчизники: Президент України Вiктор Ющенко, видатний культурний та громадський дiяч, скульптор Iван Гончар та його син, директор Українського центру народної культури "Музей Iвана Гончара" Петро Гончар, директор галереї "Родовiд" Лiдiя Лихач, скульптор, вiдомий не тiльки в Українi, а далеко за її межами, Олег Пiнчук та знаний режисер Василь Вовкун. На виставцi "Кольори та мелодiї українського свята" саме з їх колекцiй представленi предмети декоративного мистецтва.
Українське декоративно-вжиткове мистецтво є однiєю з фундаментальних основ української ментальностi й культури, яка пiдiймається з глибин народної свiдомостi. В цьому шарi живе душа українського народу, її прагнення краси та витонченостi.
Українцi постiйно прагнули зробити своє життя вiльним i красивим. Вони з великим смаком прикрашали простi речi домашнього вжитку, одягу, знаряддя працi.
Народна творчiсть виникла у нелегкому тривалому процессi колективної трудової дiяльностi. Поступове пiзнання свiту, засвоєння дiйсностi поєднувалося з формуванням художньо-образного мислення. Але образне мислення — це, як вiдомо, ще не мистецтво. Воно стає таким лише тодi, коли матерiалiзується в певних доступних людинi засобах — в словi, каменi, звуцi, жестi. Тому художня творчiсть була одночасно i пiзнанням свiту, i образним мисленням, i практичною дiєю.
Мистецтво, полiфункцiо-нальне за своєю суттю, не тiльки вiдображає та пiзнає життя, воно є його своєрiдною моделлю. Як форма суспiльної свiдомостi i суспiльної дiяльностi народне декоративне мистецтво iснує на основi спадковостi традицiй i розвивається в iсторичнiй послiдовностi. Воно має глибиннi зв'язки з iсторичним минулим.
Декоративно-вжиткове мистецтво охоплює сферу знань, естетичнi погляди, смаки, етичнi переконання та звичаєво-обрядовi аспекти, складовою частиною яких є календарнi свята й обряди. Український народний календар — це своєрiдна енциклопедiя народної мудростi, або iнакше — "неписаний розпорядок хлiбороба", як називають його етнографи, який, в свою чергу, узгоджувався iз рiчним лiтур-гiйним циклом Православної церкви. До складу рiчного аграрного кола входили сезоннi свята. На час перебування виставки в нашому мiстi приходиться, звичайно, весняний цикл свят, точнiше, його завершення.
Традицiї української культури розвивалися нерiвномiрно на територiї нашої країни. Тому знайомство пiвденного ре-гiону — Одеси — з традицiями, що були характернi для життя Захiдної або Центральної України, буде дуже цiкавим для мешканцiв нашого мiста. Знавцi будуть дуже вдячнi за показ дерев'яної скульптури, ювелiрного мистецтва, зразкiв унiкальних меблiв. Саме в нашому музеї виставку буде доповнено зiбранням української iкони.
В Українi народну творчiсть вивчають i збирають рiзнi за профiлем установи — мережа спецiальних архiвних фондiв, бiблiотек, iнститутiв, кафедр, товариств, а також музеїв. В Одеському художньому музеї свого часу був вiддiл декоративно-вжиткового мистецтва. Прикро, що паралельно не можна показати нашу музейну колекцiю українського мистецтва, вона в нас неабияка. На жаль, багато рокiв зали цi пiдмокали, й задля збереження експонатiв колекцiю довелося перенести у безпечне мiсце. Ремонт потребує не тiльки великих коштiв, а й значних дослiдницьких робiт, що нiяк не по кишенi музеєвi.
Виставка дуже цiкава своєю синтетичнiстю, яка в україн-ськiй культурi походить ще з вiзантiйської традицiї. Це коли маленьке намисто вiдповiдає не тiльки всьому костюмовi, але й оздобленню оселi i навiть її меблям. Це той синтез, якого мистецтво прагне й сьогоднi i буде прагнути завжди.
Вiдвiчна мудрiсть про час розкидання камiння та його збирання постає навiч перед нами у своїй головнiй сутно-стi: збирання є не тiльки можливим, а вкрай необхiдним для здобуття гiдного майбутнього. Ми дуже вдячнi людям, якi своїм iнтелектом, мате-рiальними можливостями, по-стiйними зусиллями роблять можливими виявлення, зберi-гання та популяризацiю iсторичної духовної спадщини нашого народу.
В циклi раннiх весняних свят викликали сонечко такими рядками:
Зiйди, зiйди, сонечко,
На татове полечко,
На мамине зiллячко,
На наше подвiр'ячко...
Тож слiдом за народною поетичною мудрiстю бажаємо всiм справжнього щирого весняного сонячного тепла, свiт-лого настрою та приємних вражень вiд виставки.

Наталя ПОЛIЩУК.

Полоса газеты полностью.
© 1999-2017, ИА «Вiкна-Одеса»: 65029, Украина, Одесса, ул. Мечникова, 30, тел.: +38 (067) 480 37 05, viknaodessa@ukr.net
При копировании материалов ссылка на ИА «Вiкна-Одеса» приветствуется. Ответственность за несоблюдение установленных Законом требований относительно содержания рекламы на сайте несет рекламодатель.