На главную страницу сайта
Полоса газеты полностью.

ОФIЦIОЗ

НА ВIСТРI ПЕРЕТВОРЕНЬ


27 лютого виповнилось 75 рокiв вiд дня заснування Одеської областi

Цi 75 рокiв є лише незначною вiхою тiєї величної iсторiї, що пережив наш край. Стiни Аккерманської, Iзмаїльської та Хаджибейської фортець пам'ятають славнi перемоги наших пращурiв та крiзь вiки нагадують нам, що ми дiти гордих народiв, якi у рiзнi часи розбудовували, оберiгали, захищали, прославляли наш край, закликають нас бути гiдними спадкоємцями, творити майбутнє, зберiгаючи та примножуючи надбання попередникiв.
Одеська область сьогоднi - це 26 районiв, 19 мiст (у тому числi - 7 мiст обласного значення), 33 селища мiського типу i 1136 сiльських населених пунктiв. Щоправда, зовсiм недавно саме на нашiй територiї з'явився наймолодший населений пункт України - селище Бiле на островi Змiїний.
Загальна площа територiї областi складає 33,3 тисячi квадратних кiлометрiв, це 5,5 вiдсотка територiї всiєї України. За станом на 1 сiчня цього року на Одещинi проживають 2402,2 тисячi осiб, що становить 5,1 вiдсотка населення держави.
Ми можемо пишатися нашими земляками, їх набутками. Адже у всi часи Одещина плекала для України i свiту генiальних особистостей. У рiзнi часи тут жили i творили такi велети науки i культури, як I. Мечников та В. Фiлатов, О. Довженко та Л. Курбас, К. Данькевич та Д. Ойстрах, М. Комаров та I. Липа, I. Iнзов та В. Жаботинський... Цей список можна продовжувати ще i ще, i в ньому, як i у всiй iсторiї нашого краю, тiсно переплетенi iмена i долi представникiв рiзних народiв i вiросповiдань, що споконвiку будували спiвжиття на нашiй благодатнiй землi на основi толерантностi, дружби та злагоди. I сьогоднi Одещина заслужено пишається тим, що має багатий нацiональний склад населення - тут проживають представники 133 нацiональностей та народностей. Усi вони мають однаково вiльнi умови для збереження своїх мови, культури, традицiй, задоволення духовних та просвiтницьких потреб.
Таку ж позицiю поваги та дружелюбства Одещина займає i в своїх мiжнародних стосунках з сусiдами та партнерами. Територiєю областi проходить 1362 кiлометри державного кордону України. Нашими безпосереднiми сусiдами є Молдова та Румунiя, а Чорне море єднає нас з Болгарiєю, Туреччиною, Грузiєю та Росiєю. Зважаючи, що двоє наших сусiдiв - Румунiя та Болгарiя - вже увiйшли до Євросоюзу, Одещина перетворюється на своє-рiдний "форпост" України у Пiвденно-Схiднiй та Центральнiй Європi. I саме вiд наших зважених та продуманих дiй залежить, наскiльки вигiдно для себе зможемо скористатися цим становищем.
Досвiд попереднiх рокiв, як i столiть, свiдчить, що ми можемо бути гiдним партнером та гравцем транскордонного та мiжре-гiонального спiвробiтництва. Тут варто нагадати, що в роки незалежностi наша область вiдiгравала на геополiтичнiй картi вiдчутну роль: з 1992 року Одещина є дiйсним членом Асамблеї європейських регiонiв, з 1994-го - європейської органiзацiї "Робоча спiвдружнiсть придунайських країн", з 1998 року - єврорегiону "Нижнiй Дунай", а з 2001-го - Асоцiацiї прикордонних європейських регiонiв. Важливого значення набуває програма сусiдства "Румунiя - Україна", яка з 2007 року трансформується у програму "Румунiя - Україна - Молдова", а невдовзi передбачається створення єврорегiону "Днiстер".
Усi цi мiжнароднi структури вiдкривають широкi перспективи для подальшого розвитку економiчного потенцiалу областi та встановлення нових бiзнесових i культурних зв'язкiв по всьому свiту. З огляду на це надзвичайної ваги набуває транспортний потенцiал Одещини, яка воiстину може стати новими "золотими воротами" України.
Мiжнароднi транспортнi артерiї, що помережили наш край, єднають пiвнiч i пiвдень, захiд i схiд. Нашою територiєю проходять п'ять мiжнародних транспортних коридорiв: сьомий та дев'ятий критськi, транспортний коридор TRACECA (Європа - Кавказ - Азiя), коридори "Балтiйське море - Чорне море" та "Чорноморське транспортне кiльце" - транспортний коридор навколо Чорного моря Органiзацiї чорноморського економiчного спiвробiтництва (ОЧЕС).
Але iснуючий потенцiал: автомобiльне, залiзничне, повiтряне сполучення, iнфраструктура морських та рiчкових портiв - то лише початок великої роботи, яку маємо осилити в максимально стислi строки. I тут багато роботи. Це, зокрема, i якiсть дорiг, i модернiзацiя залiзничних шляхiв, осучаснення портiв та вокзалiв, створення логiстичної iнфраструктури, яка б вiдповiдала найвимогливiшим свiтовим стандартам, втiлення нових транспортних проектiв.
Важливим є будiвництво мосту через Днiстровський лиман, який дозволить на 40 кiлометрiв скоротити вiдстань руху у придунайському напрямку, вивести автотранспорт з курортних зон та за межi мiст Овiдiополь й Бiлгород-Днiстровський, а також вирiшити проблему надiйного функцiонування автомобiльного сполучення Одеса - Ренi (на Бухарест), яке сьогоднi в районi с. Паланка проходить територiєю Молдови.
Серед нагальних завдань - реконструкцiя автодороги державного значення в обхiд Одеси, яка входить до транспортного коридору Чорноморського економiчного спiвробiтництва i вливає автотранспортну мережу України в транспортний коридор ТRACECA.
В найближчих планах також вiдновлення глибоководного суднового ходу у сполученнi Дунай - Чорне море; реконструкцiя з'єднувального каналу Усть-Дунайського морського торгiвельного порту та забезпечення постiйного судноплавства цими судновими ходами; створення вантажно-пасажирського ХАБА на базi Одеського та Iзмаїльського аеропортiв й Одеського, Iллiчiвського, Южненського та Iзмаїльского морських торгiвельних портiв. Усе це заходи, з якими не можна зволiкати i реалiзацiя яких почнеться вже у нинiшньому роцi в рамках "Стратегiї економiчного та соцiального розвитку Одеської областi до 2015 року", розробленої спiльними зусиллями науковцiв, фахiвцiв структурних пiдроздiлiв облдержадмiнiстрацiї та депутатського корпусу.
Особливе мiсце в єдиному народногосподарському комплексi України належить промисловому потенцiаловi Одещини, насамперед - машинобудiвному, до якого входить близько сотнi промислових пiдприємств, сiм з яких - стратегiчного значення.
ВАТ "Одеський припортовий завод", ВАТ "Стальканат", ЗАТ "Резон", ВАТ "Мiкрон", ВАТ "Зонт", ВАТ "Завод радiально-свердлильних верстатiв", ВАТ "Пресмаш", ВАТ "Завод ковальсько-пресових автоматiв", ВАТ "Одескабель", ГРП "Iллi-чiвський завод автомобiльних агрегатiв", СП "Татра-Юг" - ось далеко не повний перелiк тих пiдприємств, якi вже сьогоднi впевнено завойовують не тiльки внутрiшнi, а й зовнiшнi ринки. Їх дiяльнiсть має бути прикладом дiлової активностi та правильного менеджменту в складних ринкових умовах.
Промислове виробництво сьогоднi - це, передусiм, повсюдне запровадження енергозберiгаючих, найновiтнiших технологiй, що є, знову ж таки з огляду на вступ до СОТ та євроiнтеграцiйнi процеси, запорукою стабiльного функцiонування в умовах глобальної економiки.
Значний внесок народногосподарського комплексу областi в загальнодержавну скарбничку. Про це промовисто свiдчать хоча б такi цифри: торiк до державного та мiсцевого бюджетiв областi надiйшло 8052,9 млн. грн., це на 1254,7 млн. грн., або на 18,6 вiдсотка бiльше, нiж позаминулого року, зiбрано понад 2,8 млн. тонн зерна, в економiку краю надiйшло понад 741 млн. доларiв прямих iноземних iнвестицiй.
Одещина - край, багатий вiд природи. Неоцiненним нашим скарбом є родючi сiльськогосподарськi угiддя, виноградники, сади. Маємо вiдiйти вiд практики розбазарювання цього багатства чи нещадної експлуатацiї, нехтування агротехнологiями. Сiльське господарство краю у найближчi роки слiд переорiєнтувати, максимально врахувавши клiматичнi та iншi умови, а вiдтак на пiвночi областi робити ставку на технiчнi культури, тодi як на пiвднi розвивати, зокрема, виноградарство. До речi, виноградарство (а на Одещинi вже сьогоднi виробляється 40 вiдсоткiв всього українського вина) може стати не тiльки стабiльною економiчною базою, а й сприяти розвитковi туризму. Зокрема, вже iснує концепцiя спiльного мiжнародного проекту туристичного розвитку в дельтi Дунаю - тур "Карта вин єврорегiону "Нижнiй Дунай".
Так само прiоритетом розвитку сiльського господарства мусить бути переробна промисловiсть, наближення її до виробника, щоб вирощена нелегкою селянською працею продукцiя була конкурентоспроможною, особливо з огляду на близький вступ України до СОТ.
Також ще належно не оцiненим i, на жаль, не розвиненим залишається наш курортно-рекреацiйний потенцiал. Це понад 150 км "золотих" морських пляжiв, еталоннi цiлющi грязi та ропа Куяльницького, Тилiгульського та Шаболатського лиманiв, численнi об'єкти туристично-рекреацiйного та санаторно-курортного призначення, вiдпочинку та оздоровлення. У пониззi Дунаю та Днiстра, на узбережжi моря та лиманiв, у шельфовiй зонi розташованi високоцiннi й унiкальнi природнi комплекси, водно-болотнi угiддя та екосистеми, якi мають мiжнародне, глобальне значення. I ми просто зобов'язанi використати усе це з максимальною користю для Одещини з одночас-ним примноженням зусиль щодо вiдтворення та збереження довкiлля. Важливим кроком у цьому напрямку став проведений восени минулого року "Зелений тиждень", протягом якого в областi було висаджено понад мiльйон дерев.
На жаль, живучи у курортнiй зонi, куди люди приїздять оздоровлюватися та лiкуватися, жителi Одещини не можуть похвалитися гарним здоров'ям. А вiдтак, навiть у цi святковi днi ми не маємо права забувати, чи робити вигляд, що в сферi охорони здоров'я не iснує проблем. На Одещинi функцiонує бiльше тисячi медичних закладiв, якi в основному утримуються за рахунок мiсцевих бюджетiв. Потрiбно максимально подбати, аби ця галузь могла повноцiнно слугувати людям.
Не можу оминути увагою ще одну нашу спiльну бiду - поширення ВIЛ/СНIДу, наркоманiї, туберкульозу та дитячої бездоглядностi. Торiк, восени, ми зробили важливий крок у пошуку виходу iз ситуацiї, що склалася: започаткували форум "Разом за життя", до участi в якому долучились представники владних органiв, громадських органiзацiй, духовенства, освiтнiх установ тощо, щоб спiльно, як кажуть, усiєю громадою стати на заслiн цьому лиху.
Жоднi економiчнi показники, жоднi цифри не мають значення, якщо кожен окремий громадянин не вiдчуватиме полiпшення умов, в яких вiн живе, в яких ростуть його дiти. А тому прiоритетом серед наших турбот є й соцiальна сфера. Як показник роботи у цьому напрямку можна назвати суттєве зростання темпiв будiвництва житла. Торiк введено в експлуатацiю 662,6 тис. кв. м житла, що на 47,3 вiдсотка бiльше, нiж у 2005-му. Лiдерами тут є Одеса, Iллiчiвськ, Овiдiопольський, Комiнтернiвський та Бiляївський райони. Але поряд з будiвництвом житла не менш важливим є спорудження шкiл, лiкарень, iнших соцiально-культурних об'єктiв. У минулому роцi вiдчинили дверi дитячий садок в Овiдiополi, спортивний зал у Секретарiвцi Бiляївського району, герiатричний будинок-iнтернат в Одесi. Завершена реконструкцiя учбово-лабораторного корпусу Одеського Нацiонального морського унiверситету, Будинку культури у м. Теплодар.
У цей ювiлейний для нашої областi рiк вiдбудеться небуденна подiя в культурному життi краю - завершення реконструкцiї архiтектурної перлини - Одеського державного академiчного театру опери та балету, який до свого 120-рiччя постане у всiй своїй величi i красi.
Як i цим шедевром архiтектури, Одещина цiлком заслужено пишається всiєю своєю iсторико-культурною спадщиною. Адже в нашiй областi нараховується понад п'ять тисяч пам'яток. Бiльше ста об'єктiв культурної спадщини мають статус пам'яток нацiонального значення. До Списку всесвiтньої спадщини ЮНЕСКО занесено монумент геодезичної Дуги Струве у с. Стара Некрасiвка Iзмаїльського району.
Говорити про проблеми i перспективи Одещини в усiх її сферах можна ще чимало, скажiмо, про наш науковий та освiтнiй потенцiал, який, опираючись на велику школу попередникiв, має всi пiдстави бути законодавцем передових думок i вiдкриттiв у рiзних галузях. Завдяки вже iснуючiй нинi промислово-виробничiй базi i за умов грамотного подальшого менеджменту маємо всi можливостi багатократно наростити випуск конкурентної продукцiї, а вiдтак полiпшити добробут людей, що i є основою усiх починань.
...За 75 рокiв, що минають, Одещина записала на скрижалях iсторiї чимало непересiчних сторiнок. Наше сьогоднiшнє завдання - бути гiдними послiдов-никами батькiв та дiдiв, примножити славу краю, щоб i нашi дiти та онуки пишалися нами. Перед нами стоїть висока планка, але ми, якщо не будемо розмiнюватися на дрiб'язковi полiтичнi амбiцiї та сьогочаснi особистi iнтереси, зможемо її подолати.
Нашi попередники засiяли ниву Одещини любов'ю, взаємоповагою, добробутом, багатим мiжнацiональним колоритом. А вiд наших спiльних старань, вiд нашого розумiння вiдповiдальностi перед майбутнiми поколiннями залежить, як колоситиметься ця нива.
Зi святом, дорогi земляки! Здоров'я i достатку кожнiй людинi, кожнiй родинi, нашiй Одещинi й Українi!

Iван ПЛАЧКОВ,
губернатор Одеської областi.

Полоса газеты полностью.
© 1999-2017, ИА «Вiкна-Одеса»: 65029, Украина, Одесса, ул. Мечникова, 30, тел.: +38 (067) 480 37 05, viknaodessa@ukr.net
При копировании материалов ссылка на ИА «Вiкна-Одеса» приветствуется. Ответственность за несоблюдение установленных Законом требований относительно содержания рекламы на сайте несет рекламодатель.