21.01.2022 | Социальная сфера

Головне управління Держпраці в Одеській області: фахово про актуальне

Дотримання законодавства про охорону праці, погашення заборгованості із виплати заробітної плати, подолання незадекларованої праці – серед основних напрямків діяльності Держпраці.

Кожен з них є актуальним для Одещини та України в цілому і заслуговує на окрему тему для обговорення. Докладніше про низку актуальних питань – в коментарях начальника Головного управління Держпраці в Одеській області Сергія Байдюка.

– Додержання законодавства про працю – один із важливих напрямків роботи Головного управління. Яка ситуація в Одеському регіоні?

– Криза COVID-19 вкотре оголила вразливість тих, хто вимушений працювати неофіційно, заробляти засоби для існування без гарантій і належного захисту.

Зокрема, з початку 2021 року та на протязі всього року спостерігалася тенденція до зменшення кількості офіційно зайнятого населення.
Зважаючи на це, протягом 2021 року Головним управлінням було застосовано принцип ризико-орієнтованого підходу у всіх напрямках роботи, насамперед з питань виявлення незадекларованої праці.

Наведений принцип за своєю суттю має наступний алгоритм: спочатку попередь, а потім контролюй. Саме такий принцип роботи був також підтриманий усіма сторонами соціального діалогу та іншими органами виконавчої влади та закріплений у Національному плану спільних дій, щодо зниження рівня незадекларованої праці на 2021 рік.

Тому робота інспекторів праці у відповідному напрямі та протягом минулого року складалась із двох етапів: інформаційної та інспекційної кампанії.

Під час інформаційної кампанії інспектори праці безпосередньо відвідують роботодавців з метою інформування про вимоги законодавства щодо оформлення трудових відносин, ризиків і наслідків незадекларованої праці та про заплановані інспекційні заходи. Під час відвідувань інспектори праці також здійснюють моніторинг стану оформлення трудових відносин із працівниками у конкретних роботодавців. Відвідування роботодавців під час інформаційних заходів супроводжуються широкомасштабною інформаційною кампанією у засобах масової інформації.

Після закінчення інформаційної кампанії проводиться інспекційна кампанія у відповідних сферах господарювання у тих суб’єктів господарювання, які не дослухалися до інспекторів праці під час інформаційних візитів та не уклали трудові договори із працівниками.

Такий підхід позитивно впливає на стан оформлення трудових відносин із найманими працівниками. Тому після проведення інформаційних заходів аналізується кількість повідомлень про прийняття працівників на роботу у конкретних роботодавців, і у разі відсутності позитивної динаміки працевлаштування проводиться інспекційне відвідування з метою виявлення неоформлених працівників.

Задача інспектора – перевірити, чи виконує бізнес законодавство про працю, зокрема, чи оформлюються трудові відносини з працівниками.
Інспектор праці може прийти без попередження в будь-який час.
Інспектор праці має показати службове посвідчення, а також за вимогою копію направлення на проведення інспекційного відвідування.

Зазначу:

– Перевірка може проходити на місці або дистанційно.
– Інспектор має вільний доступ до будь-яких виробничих, службових та адміністративних приміщень.
– Інспектор може перевіряти будь-які документи, що стосуються працівників, наодинці або у присутності свідків спілкуватися з керівником та працівниками.
– Під час проведення контрольного заходу дозволяється робити фото, відео або аудіозаписи, залучати правоохоронні органи.

В період з 01.07.2021 – 01.10.2021 року по всій країні тривала кампанія по виявленню незадекларованої праці та з метою її запобігання. Вона активізувалася після проведення шестимісячної інформаційної кампанії.

– Яким саме чином ви обирали «кандидатів» на проведення позапланових перевірок в період даної кампанії?

– У цьому напрямку ми тісно співпрацюємо з Податковою службою та Пенсійним фондом. Завдяки доступу до їхніх інформаційних баз ми маємо змогу співставляти та аналізувати дані. Таким чином, ми виявляємо роботодавців, які з високою ймовірністю використовують незадекларовану працю людей.

– Як виглядає картина з неоформленими трудовими відносинами в Одеській області? У яких сферах найбільший відсоток неоформлених працівників?

– За рівнем неформальної зайнятості Одеська область входить до групи областей України з помірним рівнем цього показникаі. Регіон характеризується змішаною промислово – сільськогосподарською спеціалізацією із потужним і розвинутим сектором комерційних послуг.

Особливо критичною виглядає ситуація у розрізі видів економічної діяльності з рівнем неформальної зайнятості в Одеському регіоні в таких видах економічної діяльності, як: транспорт, поштова та кур'єрська діяльність; оптова й роздрібна торгівля; тимчасове розміщення й організація харчування; сільське господарство, будівництво.

Найбільш ризиковими районами Одеської області є: Білгород-Дністровський, Ізмаїльський райони та міста Чорноморськ, Одеса, Южне, де розташована найбільша кількість баз відпочинку, санаторіїв, розважальних центрів, аквапарків, ресторанів, тощо.

Також ризикованим залишається Овідіопольський район, де розташований один з найбільших ринків оптової й роздрібної торгівлі України «7-й км».

Вплив інспекторів праці на неформальну економіку обмежений виключно інформаційними заходами, які не мають належного реагування. Це пов’язано з тим, що інспектор праці не має можливості вплинути на факт державної реєстрації суб’єкта господарювання. Відсутність такої реєстрації дає можливість не сплачувати податки, не оформлювати з працівниками трудові договори, не сплачувати ЄСВ і уникнути кримінальної, адміністративної і фінансової відповідальності за використання незадекларованої праці.

Внесення змін до законодавства в частині передбачення відповідальності для осіб, які здійснюють господарську діяльність без державної реєстрації і при цьому використовують найману працю, має позитивно вплинути на збільшення кількості зареєстрованих суб’єктів господарювання та кількість застрахованих осіб.

– Яку відповідальність передбачено за використання незадекларованої праці?

– До юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю без оформлення трудових відносин, можуть застосовувати фінансову, адміністративну та кримінальну відповідальність.

Фінансова відповідальність застосовується до юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, якщо вони є роботодавцями, а адміністративна відповідальність – до посадових осіб підприємств, а також до фізичних осіб-підприємців. Фінансова відповідальність може застосовуватись одночасно з адміністративною.

Інспектор праці обов’язково та негайно ініціює до притягнення до відповідальності у вигляді накладення штрафу у трьох випадках:

– За недопущення до проведення перевірки.
– За створення перешкод у її проведенні.
– За виявлення незадекларованої праці: не уклали трудовий договір, не повідомили про найм Державну фіскальну службу, не сплатили податки.

З усіх інших питань інспектор складає припис, де вказує, що треба виправити. Якщо ви зробите це в зазначені терміни, вас не притягатимуть до відповідальності.

Таким чином, головною метою діяльності інспекторів праці є зниження рівня незадекларованої праці та збільшення кількості застрахованих осіб.

Тому що незадекларована праця це:
– низькі пенсії;
– низька заробітна плата вчителів та медиків;
– відсутність підтримки держави на період локдауну.

Оформлення трудових відносин із найманими працівниками відповідно до законодавства, сплата податків та єдиного соціального внеску – це гарантований розвиток економіки України, покращення інвестиційного клімату, зростання рівня соціальної захищеності, благополуччя кожної сім’ї і гідні умови праці для кожного.

Наведу деякі цифри з цього приводу. Упродовж 2021 року проведено 250 інспекційних заходів, під час яких вивчалося питання оформлення трудових відносин, та в ході 193 інспекційних заходів виявлено 1198 працівників, які були допущені до роботи без укладання трудових договорів.

За допущення працівників до роботи без оформлення трудового договору, до юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, які використовують найману працю та є платниками податку першої-третьої груп, застосовано 136 попереджень, на 55 суб’єктів господарювання накладено штрафні санкції на загальну суму 18 960,0 тис.грн.

– Чи трапляються випадки, коли працівник не оформлений належним чином з власної ініціативи?

– Так, є випадки, коли працівник погоджується на такі умови праці. І найчастіше це відбувається з таких причин, як, наприклад, несплата аліментів, небажання показувати суму своїх отримання субсидій від держави, необізнаність тощо.

Фахівцями Головного управління в рамках проведення превентивних заходів та в ході проведення планових та позапланових перевірок серед працівників підприємств та організацій постійно ведеться інформаційно-роз’яснювальна робота про переваги офіційного працевлаштування та наслідки незадекларованої праці.

– Напевно, серед тих суб’єктів, до яких застосовуються штрафні санкції, знаходяться «незадоволені»?

– Безперечно є такі суб’єкти господарювання, які вважають, що штрафні санкції у грошовому вимірі до них застосовані безпідставно. В таких випадках вони звертаються до суду.

Але, як я вже зазначав, Головне управління діє тільки в межах діючого законодавства України, тому суди різних інстанцій в багатьох випадках приймають нашу правову сторону.

Заради прикладу наведу декілька випадків за цією темою. За недопущення посадової особи до проведення перевірки з питань виявлення неоформлених трудових відносин Головне управління кваліфікувало це правопорушення та визначило захід відповідальності у вигляді штрафу у розмірі майже півмільйона гривень.

Верховний Суд в межах касаційного перегляду підтримав таку позицію. Ще одним доказом законності дій Головного управління є підтримання Головного управління Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду України у винесенні рішення про накладення штрафу у розмірі більше трьох мільйонів гривень.

Причиною стало порушення, яке полягало у наступному: стосовно 30 громадян суб’єкт господарювання допустив маскування (підміну) трудових відносин цивільно-правовими договорами про надання послуг. Усі договори про надання послуг, укладені з вказаними фізичними особами, не мали певного матеріального результату, а приховували процес трудової діяльності та організації праці.

– Головне управління Держпраці в Одеській області, крім інших напрямків діяльності, працює як один з органів державного ринкового нагляду. Розкажіть, які заходи з ринкового нагляду здійснювались Головним управлінням в минулому році, які існують проблемні питання на ринку та як вони вирішуються?

– Держпраці здійснює державний ринковий нагляд за 11-ма Технічними регламентами. Це – різні види машин, засоби індивідуального захисту, обладнання, що працює під тиском, ліфти та інша нехарчова продукція, стосовно якої існують високі ризики щодо життя та здоров’я людини. Це дуже важливий напрямок державного контролю, який здійснюється на європейському ринку та на ринках інших розвинутих країн і розвиток цього напрямку в Україні є однією з умов успішної євроінтеграції нашої країни.

У минулому році Головним управлінням за результатами перевірок було винесено 106 рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів на ринку щодо продукції, яка не відповідає вимогам технічних регламентів. Крім іншого, ці заходи запроваджували певні обмеження щодо надання продукції на ринку. Винесено 39 постанов про накладення штрафів на загальну суму більше 2-х млн. грн. Це дуже хвилюючі цифри, і стосуються вони передусім імпортної продукції. Тобто, ситуація на внутрішньому ринку країни є вкрай небезпечною, оскільки до нас через кордон потрапляє не завжди якісна та безпечна продукція.

Тут треба зазначити, що контроль при перетині такою продукцією митного кордону здійснює митниця, і ми бачимо, що з цим контролем існують певні проблеми. Наприкінці минулого року між Державною службою України з питань праці та Державною митною службою України було підписано відповідний меморандум щодо співпраці в цьому напрямку. Відповідний меморандум між Одеською митницею та Головним управлінням зараз погоджується та буде підписаний найближчим часом.

Сподіваємось, що спільні заходи на митному кордоні дозволять перекрити канали для потрапляння небезпечної продукції на внутрішній ринок країни. Це не панацея, оскільки митниця фізично не може та не повинна доглядати кожний товар, але основним нашим завданням в цьому напрямку є зменшення обсягів імпорту такої продукції. Та продукція, яка пройде через митницю буде проконтрольована нами у роздрібній торгівлі безпосередньо на ринку. Саме ця діяльність та відповідні обмежувальні (корегувальні) заходи на ринку і є основною нашою метою у напрямку здійснення державного ринкового нагляду.

– З якими органами взаємодіє Головне управління у своїй діяльності?

– Головне управління задля досягнення ефективних результатів своєї діяльності співпрацює із соціальними партнерами, а саме Державна податкова служба, Державна міграційна служба, Прикордонна служба, Пенсійний фонд, Державна служба зайнятості, Національна поліція, Служба Безпеки України, Державна митна служба, профспілки, Фонд соціального страхування.

Для того, щоб об’єднати зусилля та проводити спільні заходи, які будуть спрямовані на детінізацію ринку праці під час здійснення господарської діяльності суб’єктами, які використовують найману працю іноземців та осіб без громадянства в Україні, контролювати оформлення трудових відносин із найманими іноземними працівниками та дотримання вимог з охорони праці, між Головним управлінням Держпраці в Одеській області та Головним управлінням Державної міграційної служби України в Одеській області підписано Меморандум про співробітництво та партнерство.

З метою запобігання правопорушенням у сфері податкових і трудових відносин, зокрема, протидії незадекларованій праці в Одеському регіоні, між Головним управлінням Держпраці в Одеській області та відділенням Всеукраїнської громадської організації «Асоціація платників податків України» було також підписано Меморандум про співробітництво та партнерство. І ще раз повторюся, на фінальному етапі знаходиться підписання між Головним управлінням та Одеською митницею.

Прес-служба Головного управління Держпраці в Одеській області.